Вольф Мессінг: біографія, життя, факти і легенди про людину, яка «читала думки»

Хто такий Вольф Мессінг?

Вольф Мессінг — постать, яка балансувала між сценою, міфом і реальністю. Його називали телепатом, гіпнотизером, медіумом, артистом оригінального жанру. Він виступав у цирках, кінотеатрах і філармоніях з дивовижними психологічними експериментами. Мессінг «зчитував» думки глядачів, «бачив» майбутнє, демонстрував психофізичну нечутливість до болю. Однак навколо його особи завжди точилася дискусія: хто він — геніальний психоаналітик, тонкий спостерігач чи обдарований фокусник, що вміло керував враженням? У цій статті — вся суть біографії Вольфа Мессінга: від бідного єврейського хлопчика до легенди радянської естради.

Ранні роки: бідність, релігія, втеча

Вольф Гершикович (Григорович) Мессінг народився 10 вересня 1899 року в єврейській родині у містечку Ґура-Кальварія, що тоді належало до Варшавської губернії Російської імперії. Його дитинство минало у побожній, але бідній атмосфері. Батько мріяв бачити сина рабином, і Вольф дійсно вчився у хедері, а згодом у єшиві, де демонстрував феноменальну пам’ять на тексти Талмуду.

У 1910 році він утік із дому, вкравши гроші в синагозі, й вирушив до Берліна. Там почав працювати на низькооплачуваних роботах — від посудомийника до чистильника взуття. У Берліні він відкрив у собі гіпнотичні здібності випадково, коли змусив контролера в поїзді повірити, що клаптик газети — це квиток.

Перші виступи та сценічна кар’єра

У 1913 році, після перебування в лікарні, Вольф потрапив під опіку психіатра Абеля, який познайомив його з менеджером паноптикуму Цельмейстером. Так почалась сценічна кар’єра Мессінга. У берлінському паноптикумі його демонстрували як «дивного медіума»: він занурювався в каталептичний стан, проколював шию голкою без болю, знаходив заховані предмети, демонстрував телепатичні трюки.

Його шоу користувались популярністю в Європі, але з приходом Другої світової війни Мессінг утік до СРСР, де знову почав виступати — спершу в Мінську, потім по всій країні.

Життя в СРСР: слава, міфи і визнання

Після втечі до Радянського Союзу Вольф Мессінг активно гастролював: Мінськ, Новосибірськ, Москва, Ленінград, Узбекистан, Братськ — він виступав перед різними аудиторіями. У СРСР він став «артистом психологічного жанру», у 1971 році отримав звання заслуженого артиста РРФСР.

У 1944 році оселився в Москві. Його другою дружиною стала Аїда Мессінг-Рапопорт, яка також була його асистенткою на сцені. Після її смерті в 1961 році Мессінг довго не виступав, а згодом продовжив гастролі з новою асистенткою — Вірою Івановською.

У 1965 році в журналі «Наука і релігія» вийшли його мемуари. Проте згодом з’явилися серйозні сумніви щодо їх достовірності.

Смерть, спадок і скепсис

Вольф Мессінг помер 8 листопада 1974 року в Москві від набряку легенів на тлі відмови нирок. Похований на Востряковському кладовищі поряд із дружиною. Після смерті він став героєм книг, фільмів і легенд — зокрема, серіалу «Вольф Мессінг. Людина, яка бачила крізь час».

10 цікавих фактів про Вольфа Мессінга

• Народився 10 вересня 1899 року в селі Гура-Кальварія (Польща) — у єврейській родині. Це підтверджено у численних біографіях.
• Не здобув вищої освіти — мав лише початкову релігійну (талмудичну) освіту. Школу залишив ще в дитинстві, втікши з дому.
• Почав виступати як менталіст у Німеччині в 1920-х роках — зосереджувався на «читанні думок» і сугестивних трюках.
• Емігрував до СРСР у 1939 році після вторгнення нацистів до Польщі — його шлях пролягав через Львів, тоді вже під контролем СРСР.
• Працював у радянських цирках і будинках культури як ілюзіоніст і гіпнотизер — мав широку популярність у післявоєнні десятиліття.
• Отримав звання заслуженого артиста РРФСР у 1971 році — за внесок у сценічне мистецтво.
• Неодноразово виступав у телепередачах і клубах наукового атеїзму, демонструючи «телепатичні» здібності — його концерти мали напівнаукову форму.
• Став героєм багатьох легенд, які сам не підтверджував — зокрема про Сталіна, Берію, пророкування війни тощо. Дослідники вважають ці історії міфами.
• Так звані «мемуари Мессінга» насправді написані журналістом Тетельбаумом уже після його смерті — і сприймаються як художній твір.
• Помер у Москві 8 листопада 1974 року від ниркової недостатності — після кількох перенесених операцій і важкої хвороби.