«Люди найчастіше бояться не смерті, а того, що не знають, з чого почати»: розмова про організацію похорону в Києві
Про те, як влаштований ритуальний ринок столиці, скільки насправді коштує похорон у 2026 році та які помилки найдорожче обходяться родинам, ми поговорили з ритуальним агентом, який щодня супроводжує сім’ї в один із найважчих днів їхнього життя. Розмова вийшла відверта — без прикрас і без зайвого драматизму, зате з конкретними цифрами.
— Із чого зазвичай починається дзвінок людини, яка щойно втратила рідного?
З тиші. Серйозно, перші секунди дзвінка — це майже завжди мовчання або плутане «алло, у нас… тобто… людина померла, і я не знаю, що робити». Паніка в цей момент нормальна, і перше завдання агента — не продати послугу, а заспокоїти й пояснити покроково: спочатку викликати швидку або сімейного лікаря для констатації смерті, потім поліцію, якщо смерть настала вдома. Без цих двох кроків тіло взагалі не можна нікуди перевозити.
— А що далі, коли формальності на місці зроблено?
Далі — морг, і паралельно збір документів: медичний висновок про смерть, протокол огляду поліції, згодом — гербове свідоцтво про смерть і довідка встановленої форми з РАЦС. Родині потрібні лише два паспорти — померлого і того, хто організовує похорон. Усе інше — це вже наша робота: ми оформлюємо реєстрацію в РАЦС, отримуємо дозвіл на поховання, узгоджуємо дату й місце. Людині в горі не варто самій бігати між інстанціями — це забирає сили, які потрібні на зовсім інше.
— Скільки реально коштує похорон у Києві сьогодні?
Діапазон широкий, тому що залежить від формату. Якщо говорити про пакети: базовий, економ-варіант може коштувати від 8–15 тисяч гривень, стандартний із залою прощання, обрядом і поминальним обідом — приблизно 18–24 тисячі, а VIP-церемонія з персональним супроводом і преміальною атрибутикою — від 30 до 50 тисяч і вище. Окремо майже завжди йде оформлення місця на кладовищі — формально земля безкоштовна, але за оформлення ділянки цвинтарі беруть плату, зазвичай кілька тисяч гривень.
— А кремація? Чому все більше людей обирають саме її?
Тому що місць на київських кладовищах об’єктивно бракує, і кремація одночасно і дешевша, і швидша у вирішенні. Звичайна процедура — це кілька днів очікування урни, термінова — лічені години. При цьому в Україні кремується лише близько 6% померлих, і майже половина цієї частки припадає саме на Київ — тобто для столиці це вже досить звичний вибір, хоча загалом по країні традиційне поховання все ще домінує.
— Які помилки найчастіше роблять родини, коли організовують похорон самостійно, без агентства?
Найдорожча помилка — погоджуватися на розмитий, узагальнений прайс-лист. Коли в договорі написано щось на кшталт «повний комплекс послуг» без деталізації, людина потім може зіткнутися з доплатами за пункти, про які їй заздалегідь не сказали. Друга типова історія — оплата наперед незнайомій фірмі, знайденій вночі в паніці. Нормальна практика ринку — розрахунок після виконання послуг і письмове фіксування всіх домовленостей до початку роботи.
— Чи є в родин право на якусь компенсацію від держави?
Так, і про це мало хто знає в момент горя. Пенсійний фонд виплачує допомогу на поховання — суму можна отримати, звернувшися до сервісного центру ПФУ з відповідними документами. Для пенсіонерів передбачена додаткова виплата в розмірі двомісячної пенсії померлого, а для військових пенсіонерів — тримісячної. Це не покриває всіх витрат, але суттєво їх зменшує.
— Що б ви порадили людині, яка читає цей текст просто зараз, бо в її родині щось подібне сталося сьогодні?
Не намагайтеся зробити все самі й одразу. Зателефонуйте службі, яка працює цілодобово і бере на себе весь супровід — від оформлення свідоцтва про смерть до організації церемонії. Наприклад, Ritual Buro виїжджає протягом півгодини й бере паперову роботу на себе, поки родина може просто побути поруч одне з одним. У такі дні це не розкіш, а по суті базова потреба — не залишатися з бюрократією наодинці.